Це був будинок Паларієва Олександра Андрійовича. Тут мешкала його рідна тітка з двоюрідним братом. Тут проходило його дитинство, батьки привозили його сюди кожного літа.
Олександр Андрійович вирішив відновити будинок, все, як було раніше, навіть меблі та їх розміщення у будинку.
Молдавські килими з трояндами, фіранки на вікнах, вишиті рушники, оздоблені подушки та ковдри, святі образи на покуті. Тут досі можна розпалити справжню піч, поколисати дитячу люльку чи спробувати розігріти праску на вугіллі. Скриня, де родина зберігала цінні речі. Посуд, меблі, музичні інструменти, усе, що дісталось у спадок від батьків - це очевидці минулого, які розповідають історію цілих поколінь.
